<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><!-- generator="WordPress/2.7.1" -->
<rss version="0.92">
<channel>
	<title>Алкос</title>
	<link>http://alkos.if.ua</link>
	<description>Літературно-мистецький альманах</description>
	<lastBuildDate>Thu, 13 Aug 2009 05:59:41 +0000</lastBuildDate>
	<docs>http://backend.userland.com/rss092</docs>
	<language>en</language>
	
	<item>
		<title>До питання про злочини тоталітарних систем та імперій на території Косівщини</title>
		<description><![CDATA[Ігор Пелипейко
Вивчення злочинів тоталітаризму диктується не політичною кон’юнктурою, а завданням пізнання справжньої історії та недопущення повторення трагедії, яку пережив наш народ у ХХ столітті.
Йдеться про тоталітаризм та імперії обох різновидів – нацистський та більшовицький, Союз і Рейх. Це дві сторони однієї медалі, один породжений другим, один потребував другого для своєї стимуляції, залякування народу один одним. [...]]]></description>
		<link>http://alkos.if.ua/2009/05/08/51/</link>
			</item>
	<item>
		<title>Нова праця з гуцульської діалектології</title>
		<description><![CDATA[Ігор Пелипейко
Наші сусіди з-поза Чорногори надають великого значення вивченню говірки свого краю. Ці говірки у зв‘язку з політичними, суспільними, культурними змінами швидко зникають. Якщо їх не зафіксувати, вони будуть назавжди втрачені для науки. А це ж така велика втрата, як, приміром, знищення якогось твору архітектури чи живопису. Закарпатці це добре усвідомлюють і працюють здавна на [...]]]></description>
		<link>http://alkos.if.ua/2009/05/06/50/</link>
			</item>
	<item>
		<title>Та залишилися мудрі книжки</title>
		<description><![CDATA[Богдан Радиш-Маринюк
Писати про Ігоря Аполлоновича Пелипейка важко і водночас легко. Важко, бо ще не встигли зів‘яти квіти на його могилі в Косові, бо свіжа ще моя пам‘ять і моя туга за ним, бо не вернеться він із вічної дороги, бо не сядемо ми з ним у його скромній, але привітній робітні в його господі, бо [...]]]></description>
		<link>http://alkos.if.ua/2009/05/04/49/</link>
			</item>
	<item>
		<title>Його забути не можна</title>
		<description><![CDATA[Аделя Григорук
Про Ігоря Аполлоновича Пелипейка як про дослідника Гуцульщини і людину не можна говорити однозначно. Як і його науково-дослідницька спадщина, що вмістила в себе найрізноплановіші розвідки з історії рідного краю, літератури, мистецтва, фольклору, етнографії, так і особисте життя його не вміщується в якийсь один чітко визначений контур.
Найперше, що кидалося у вічі в особистості цієї непересічної [...]]]></description>
		<link>http://alkos.if.ua/2009/05/02/47/</link>
			</item>
	<item>
		<title>Місія фантома</title>
		<description><![CDATA[Олександр Стусенко
Ти лежав горілиць і прокинувся в надії глянути ліворуч. Глянути ліворуч, аби побачити величезне квадратне дзеркало. І себе в ньому. Аби вкотре сказати: “Боже-боже, з ким я зв&#8217;язався!..” Як кажеш завжди, коли бачиш у тому дзеркалі свою запухлу мордяку – після вчорашнього. Після перманентного вчорашнього, яке, власне, вчорашнім і не є, бо повторюється щодня, [...]]]></description>
		<link>http://alkos.if.ua/2009/05/01/45/</link>
			</item>
	<item>
		<title>Книга, написана серцем</title>
		<description><![CDATA[Іван Мисюк
Григорук Аделя. Микола Близнюк. Нарис творчості. – Косів: Писаний Камінь, 2006. – 140 с.

Вихід у світ нової книжки – це, передусім, радість для автора і книговидавця. Заодно - це не буденна подія для шанувальників красного письменства й широкого кола читачів. У березні 2006 року завдяки сприянню відомого книговидавця, директора видавництва „Писаний Камінь”, депутата обласної [...]]]></description>
		<link>http://alkos.if.ua/2009/04/11/44/</link>
			</item>
	<item>
		<title>Хто впізнає мене по блиску листя? Або стигла позолота неочікуваних конфігурацій Миколи Воробйова</title>
		<description><![CDATA[Анна Харченко
Воробйов М. П. Оманливий оркестр (Конфігурації): Поезії, щоденникові записи. – К.: Вид. центр “Просвіта”, 2006. – 192 с.
Щоб об’єднатися із простором,
треба заповнити його собою.
М. Воробйов
Художній простір сучасного поета Миколи Воробйова – простір багатовимірний, глибоко метафоричний, тому це простір для втаємничених у логос. У ньому представлені різні літературні амплуа поета: від “слуги півонії” (самовизначення), “чорторийського [...]]]></description>
		<link>http://alkos.if.ua/2009/04/10/43/</link>
			</item>
	<item>
		<title>З цього можна зробити кілька дисертацій</title>
		<description><![CDATA[Олександр Стусенко
Бідолашні дослідники літератури в гонитві за кандидатськими дипломами встосоте досліджують українсько-польські зв’язки чи національний елемент у прозі Гоголя, вишпортують з архівів давно й заслужено забуті імена, підносячи їх у своїх дослідженнях ледь не до рівня геніїв тієї чи іншої доби, або ж укотре смакують давно зужиту постструктуралістську термінологію&#8230; Тоді як останнім часом у нашій [...]]]></description>
		<link>http://alkos.if.ua/2009/04/09/42/</link>
			</item>
	<item>
		<title>«Література — це перш за все люди…»</title>
		<description><![CDATA[Ігор Мочкодан
«А все ж таки цікаве заняття — література! Можеш і взагалі нічого не робити, та все одно заклопотаний нею, і тільки нею!» — так говорить про мистецтво слова критик Володимир Брюгген в одній зі своїх статей збірки «Люди і книги» (Харків: Майдан, 2006. — 142 с.). І справді, коли вдуматися, то дійдеш висновку, що [...]]]></description>
		<link>http://alkos.if.ua/2009/04/08/41/</link>
			</item>
	<item>
		<title>Роман Степана Процюка “Тотем”: герої, проблематика</title>
		<description><![CDATA[Тарас Гросевич
Критичної літератури про роман “Тотем» на даний час в сучасному літературознавстві небагато. Серед найбільш вагомих статей можна виділити рецензію на «Тотем» Івана Андрусяка з акцентом на психоаналітичній основі роману; Євгена Барана з наголосом на морально-дидактичній тематиці твору; Ігоря Бондаря-Терещенка з його баченням перверзійно-інтимного; Віктора Мельника з наданням «Тотему» історичної та символічної значущості.
За об’єкт свого [...]]]></description>
		<link>http://alkos.if.ua/2009/04/07/40/</link>
			</item>
</channel>
</rss>

